П’ятниця , Листопад 22 2019
Головна / Діти / Як привчити дитину до горщика
Як привчити дитину до горщика

Як привчити дитину до горщика

Маленька дитина росте дуже швидко і постійно розвивається, поступово вивчаючи навколишній світ. Одне з надважливих завдань для мами  – привчити дитину до горщика.

 Як привчити дитину до горщика. Оптимальний вік.

Зараз, коли переважна більшість батьків з народження надягають на дитину одноразові підгузники, питання про те, як привчити дитину до горщика, відходить на другий план. Але, коли-небудь, це все одно доведеться робити. Скільки абсолютно різних думок можна почути про те, в якому віці і яким саме способом слід знайомити дитину з даними предметом!  Причому актуальні ці дебати як серед батьків, так і серед фахівців – педіатрів, психологів, педагогів.

Найбільш поширені три точки зору. Однієї з них дотримуються прихильники так званого природного батьківства , які закликають “висаджувати” малюка над будь-якою ємністю буквально з перших тижнів і навіть днів його життя.

Друга пропагується представниками старшого покоління: дитину потрібно починати садити на горщик після того, як вона навчиться добре сидіти (приблизно в  7-8 місяців). В такому випадку, на їхню думку, у півторарічного малюка вже сформується звичка користуватися горщиком за призначенням.

Третю точку зору висловлює більшість сучасних педіатрів, і зводиться вона до того, що починати процес слід в тому віці, коли у немовляти формується повноцінний свідомий контроль над функцією (в  1,5-2 роки). Практично всі фахівці сходяться на думці, що не варто намагатися привчити дитину до горщика до року. Швидше за все, батьки даремно витратять сили і нерви, а якщо перестараються, то у малюка може відраза до горщика, і згодом його буде ще складніше відучити бруднити штанці.

Не варто забувати, що дитина повинна дорости до вміння контролювати свої фізіологічні позиви. Одним це вдається вже до півтора року, а іншим – тільки до трьох. У питанні привчання до горщика (як і в інших питаннях розвитку малюка) необхідно орієнтуватися не на цифри, а на  поведінку дитини. При слушній нагоді мама з татом можуть почати потихеньку привчати дитину користуватися горщиком. Втім, процес цей можна і прискорити, тільки не насильно, а м’яко і природно. Головне правило, якого слід обов’язково дотримуватися: ні в якому разі не лаяти дитину за те, що у нього поки щось не виходить, і не намагатися форсувати події.

 

Який горщик вибрати

Отже, з віком все більш-менш зрозуміло – це інтервал приблизно від року до 3 років. А з чого ж почати цей непростий як для батьків, так і для малюка процес? Для початку потрібно, власне, купити горщик . Вибір такого необхідного кожній дитині предмета – справа досить відповідальна.

В першу чергу дитячий горщик повинен бути зручним. Якщо малюк буде відчувати себе незатишно і некомфортно, бажання освоїти всі премудрості туалету у нього не виникне. Крім того, горщик повинен бути функціональним.  Зараз в магазинах можна знайти найрізноманітніші моделі, які відрізняються формою, кольором, дизайном. Є навіть музичні горщики. І здається, що серед цього розмаїття дуже непросто вибрати саме той, що підійде конкретній дитині.

Насправді, для першого знайомства найкраще придбати звичайний пластиковий горщик . Для дівчинки він може бути круглої форми. Для хлопчика кращий той, який має попереду спеціальну перегородку з підвищенням: це дозволить уникнути неприємностей і позбавить від мокрих плям на підлозі.

Горщик  постійно повинен перебувати  в межах видимості і досяжності, тобто на підлозі в дитячій кімнаті. Нехай дитина познайомиться з ним, посидить, якщо захоче. Пропонувати малюкові горщик треба з поясненням для чого він потрібен.

Починаємо діяти

Якщо малюк раніше не знав, що таке одноразовий підгузок, то навчитися ходити на горщик йому буде набагато легше. З дітьми, батьки яких користувалися памперсами, справа дещо складніша. Протягом деякого часу доведеться постійно витирати підлогу, оскільки казуси в процесі навчання неминучі. Ось кілька порад :

  • дійте систематично, а не від випадку до випадку; відмовтеся від підгузників; не бороніть пізнання дитиною акту сечовипускання: малюк повинен знати свої статеві органи і бачити, як відбувається “процес”;
  • ставте горщик на видне місце;
  • спостерігайте за дитиною: перед тим, як попісяти чи покакати, вона може затихнути, зачаїтися, напружитися, червоніти, тужитися, усамітнитися в обраному ним самим місці;
  • надягайте на малюка мінімум одягу, щоб його можна було легко зняти;
  • привчайте до горщика в теплу пору року;
  • не змушуйте сидіти на горщику; якщо дитина не хоче, вигинається, кричить, процес навчання втрачає сенс: засмучений малюк нічого не зрозуміє;
  • обов’язково привчати дитину до горщика після сну і після їжі, а також перед прогулянкою і після неї;
  • Лагідно хваліть, якщо все вийшло, як треба, але не перестарайтеся: не варто зустрічати кожну вдалу спробу бурхливими оплесками – краще підкреслювати, як добре ходити в сухих і чистих штанцях;
  • не розпочинайте процес навчання, якщо дитина хвора або вередує;
  • на прогулянці періодично пропонуйте маляті сходити “в кущики” (якщо ви далеко від будинку), беріть з собою запасний одяг.

Причини невдач при привчанні до горщика

Невдачі можуть виникнути в декількох випадках. Якщо у дитини ріжуться зубки, він відчуває дискомфорт, тоді дуже складно зосередитися на інших своїх відчуттях. Також не забувайте про кризу одного року , коли маленька людина бурхливо протестує проти практично будь-яких дій дорослих. Крім того, малюк може бути занадто захоплений грою і не помічати, що його сечовий міхур переповнений. Тому виникає “аварія”. Лаяти за це не можна, оскільки малюк ще не здатний повністю контролювати своє тіло.

Кожна дитина індивідуальна, і розвиток навичок у всіх відбувається по-своєму і в свій час. Тому і до горщика одні привчаються раніше, інші – пізніше. Це абсолютно не означає, що діти, які  привчились до горщика пізніше за інших, менш кмітливі, посидючіші або гірші інших. Ба більше, часто буває, що діти, які швидше за інших привчити до горщика, раптом починають протестувати і навідріз відмовляються сідати на нього.

Очевидно, що сам процес привчання до горщика залежить від декількох факторів. Дівчата за своєю природою більш податливі, ніж хлопчики, і, як правило, їх легше вмовити і посадити на горщик. У  хлопчиків процес навчання відбувається трохи довше. Чималу роль відіграє і  характер.  Спокійна дитина швидше привчиться до горщика, його можна заманити розмовою, іграшкою і таким чином утримати на місці. Спритний малюк може тривалий час відмовлятися сісти на горщик з однієї причини – йому ніколи! Йому треба всюди встигнути, скрізь пограти і зовсім не хочеться витрачати час на нудне сидіння на одному місці. Такі діти часто “заграються” так, що не добігають до туалету і ходять в мокрих штанцях, навіть навчившись користуватися горщиком.

Коли звертатися до лікаря

Вкрай складно визначити ту тонку грань, коли багаторазове “пісяння” перетворюються в хворобу. Однак якщо батьки помітили занадто часте сечовипускання дитини вдень, або нічне мимовільне сечовипускання зберігається після 3 років, це може говорити про  патології . Під маскою енурезу ховаються багато урологічних проблем : вроджені аномалії розвитку сечостатевих шляхів, запальні захворювання сечовивідних шляхів, функціональні порушення сечовипускання. Тому, якщо у дитини, незважаючи на всі спроби привчити її до горщика, зберігається неконтрольоване сечовипускання (вдень після 3-річного віку, вночі – після 5-річного), бажано звернутися до лікаря.

Проблема порушення сечовипускання знаходиться на межі урології та неврології, і багато батьків не знають, якому фахівцю потрібно показати малюка. Обстеження необхідно почати з  уролога , який проведе безпосередній огляд зовнішніх статевих органів у хлопчиків, що дозволяє виключити такі захворювання, як фімоз, баланопостит, водянка оболонок яєчка, неопущення яєчка (крипторхізм). У дівчаток первинний зовнішній огляд також може провести уролог. Якщо у нього з’являться підозри на патологію розвитку сечовивідної системи, то крихітку направлять на прийом до  дитячого гінеколога .

Також уролог призначить стандартні обстеження: загальний аналіз сечі, УЗД нирок і сечового міхура з визначенням кількості залишкової сечі. Якщо в результаті урологічна патологія не виявиться, необхідно буде показати дитину дитячого невролога .

Користуватися туалетом – такий же навик, як вміння повзати, тримати в руці предмет, ходити або розмовляти. І рано чи пізно всі діти вчаться цьому. Головне для батьків – поводитися грамотно і впевнено. Саме від цього залежить, наскільки гладко і безболісно для всіх пройде цей процес.

Сподіваємось, що A-yak дав Вам цінні поради. Якщо Вам сподобалось підписуйтесь на нас в соцмережах та робіть репост. Здоров’я малюкам та успіхів батькам!!!

 

Check Also

обрати аеробіку

Як обрати аеробіку для дітей.

В еру технологій та гаджетів перед батьками виникає питання: Як відволікти дитину та привчити до …

Залишити відповідь

avatar
  Subscribe  
Notify of